Думаю, ця тема цікава кожному хто управляє автомобілем і може стати
учасником ДТП за участю пішохода. І при цьому зовсім не обов'язково порушувати
правила дорожнього руху.
Наприклад, один раз до нас звернулися родичі загиблого в ДТП пішохода з
проханням написати апеляційну скаргу. Вивчивши матеріали справи, ми відмовили в
наданні правової допомоги з написання скарги, оскільки водій і так постраждав
ні за що (4 роки позбавлення волі (умовно) і стягнення моральної та
матеріальної шкоди родичам в значному розмірі. При цьому потерпілий в
неосудному стані пізно ввечері далеко від всяких переходів просто впав на
дорогу прямо перед автомобілем обвинуваченого. Природно, той фізично нічого
зробити не встигав, в результаті настала смерть потерпілого. Питання, за що
засудили водія? у чому його вина?
А його вина була в тому, що він власник джерела підвищеної небезпеки. І
все. Тому що б не витворяли пішоходи, винен завжди був водій. Це закладено в
ст.1187 ЦК України, яка встановлює "відповідальність власника джерела
підвищеної небезпеки без вини". І якщо навіть пішохід винен, але
постраждав в ДТП, то власнику автомобіля відмовляли у стягненні матеріальної та
моральної шкоди.
Тільки за 10 місяців 2019 року, 579 ДТП в Україні сталася з вини пішоходів
(дані патрульної поліції). Думаю, ця цифра значно більша.
Тепер є надія, що ця практика все ж зміниться, і пішоходи також
відповідатимуть в разі, якщо ДТП сталося з їхньої вини, завдяки Постанові
Верховного суду від 20 листопада 2019 року, винесеного у справі №
296/2509/16-ц. У цій Постанові викладена правова позиція, а це значить, така
позиція є обов'язковим для всіх судів.
Зверніть увагу, водій три роки добивався справедливості.
Примітно, що водій скоїв наїзд на пішохода, який раптово вибіг на проїжджу
частину, в той час як водій рухався на дозволений сигнал світлофора. Можна
припустити, що наїзд стався на пішохідному переході. Не відомо, як водій
доводив свою невинність, але саме пішохід був визнаний винним в цьому ДТП.
Отже, до якого ж висновку прийшов Верховний суд?
Суд послався на ст. 1187 ЦК України, про яку ми говорили вище. Частина
друга статті 1187 ЦК України встановлює суб'єкта відшкодування шкоди, завданої
джерелом підвищеної небезпеки. Згідно з положеннями цієї статті таким суб'єктом
є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове
право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом,
іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену
небезпеку.
Таким чином, суб'єкт відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної
небезпеки, повинен відповідати наступним ознаками: 1) володіння джерелом
підвищеної небезпеки (транспортним засобом) і 2) правомірність володіння
відповідним об'єктом (володіння повинно виникнути на правових підставах,
приблизний перелік яких наведено у частині другій статті 1187 ЦК України -
право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо).
Наведене обумовлює
неможливість покладання відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом
підвищеної небезпеки, на підставі статті 1187 ЦК України на особу, яка не є
власником або власником джерела підвищеної небезпеки, що викликало (спричинило)
виникнення шкоди, або в разі, якщо таке володіння не є правомірним.
Тобто, пішохід, як учасник дорожнього руху (стаття 14 Закону України «Про
дорожній рух»), не є особою, на яку поширюються норми статті 1187 ЦК України, а
також в разі вчинення правопорушення, що спричинило за собою заподіяння шкоди
власнику транспортного засобу НЕ буде може вважатися належним суб'єктом
відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
(транспортним засобом).
В силу імперативних положень частини другої статті 1187 ЦК України на пішохода, який винен в скоєнні
адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не може бути
покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної
небезпеки.
Саме такої позиції дотримувалися всі суди досі, про що згадувалося вище.
Разом з тим, неможливість кваліфікації пішохода в якості належного суб'єкта
відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, в порядку,
передбаченому статтею 1187 ЦК України, не говорить про відсутність правових
підстав для залучення пішохода, з вини якого сталося ДТП, в цивільно-правової
відповідальності за заподіяну його неправомірними діями шкоди на загальних
підставах.
На спірні правовідносини поширюються норми статті 1166 ЦК України, якою
врегульовані загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду,
згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному
обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її
відшкодування, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.
Таким чином, з урахуванням наявності
в діях пішохода вини про порушення ПДР, в результаті яких (причинно-наслідковий
зв'язок) іншим учасникам дорожнього руху був заподіяно майнову або моральну
шкоду, пішохід повинен нести цивільно-правову відповідальність за відшкодування
шкоди на загальних підставах, зокрема , застосовуючи положення статті 1166 ЦК
України.
На підставі викладеного, Верховний суд погодився з судами першої та
апеляційної інстанції, покладаючи на відповідача обов'язок по відшкодуванню
позивачу майнової шкоди, заподіяної в результаті пошкодження належного йому
автомобіля під час ДТП, яке сталося з вини пішохода внаслідок порушення
останнім ПДР.
Рекомендую водіям, в разі, якщо в ДТП винен пішохід, боротися за свої
права, залучати пішохода до відповідальності, стягувати з нього моральну та
матеріальну шкоду.
Також це рішення ВС корисно страховим компаніям, які справили виплати
збитку водієві за договором КАСКО, оскільки тепер вони також можуть з винного
пішохода вимагати в судах стягнення в порядку регресу тих сум, які були
виплачені власнику транспортного засобу.
Пішоходи також повинні виконувати вимоги Правил дорожнього руху, в тому
числі положення пункту 4.10 згідно з яким, перед виходом на проїжджу частину
пішоходи повинні впевнитись у відсутності наближається транспорту.
Пішоходам заборонено:
- виходити на дорогу, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та
інших учасників руху;
- раптово виходити чи вибігати на пішохідний перехід;
- допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку
на проїзну частину;
- переходити дорогу поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга,
або ж, якщо дорога має 4 і більше смуг;
- затримуватися або зупинятися на проїжджій частині;
- ходити по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком
пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.
Потрібно відзначити, що за даними поліції, в перебігу 2018 року до
відповідальності за порушення Правил дорожнього руху було залучено понад 90
тисяч пішоходів.
На закінчення бажаю всім учасникам дорожнього руху бути уважними, не
допускати порушення ПДР.
Олена Радтке, адвокат, керівник адвокатського бюро «Олени Прядко», член
ради в комітеті з питань верховенства права НААУ.
.jpg)
.jpg)
