Суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, що дозволило зберегти понад мільйон гривень клієнта

Суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, що дозволило зберегти понад мільйон гривень клієнта

Податковим повідомленням рішенням нашому клієнту був нарахований штраф по орендній платі на землю з юридичних осіб в сумі 297 870, 62 грн. і збільшено податкове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 1191482, 48 грн.








Податковий борг по сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб виник на підставі самостійно узгоджених платником податків податкових зобов'язань, задекларованих у податковій декларації з плати за землю за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік. 

Спірним питанням в цій справі було звільнення підприємства від сплати за користування земельною ділянкою, розташованою на території проведення антитерористичної операції за спірний період.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. 

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України передбачено, що платники податку на землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою , встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. 

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, що дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​податкового (звітного ) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. 

При цьому, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. 

У свою чергу, згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. 

Для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, був прийнятий Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669). 

Стаття 6 Закону № 1669, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, встановлювала на час проведення антитерористичної операції звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. 

Статтею 7 зазначеного Закону була скасована на період проведення антитерористичної операції орендна плата за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. 

Отже, зі змісту зазначених норм Закону № 1669 видно, що вони пов'язують звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками, державним і комунальним майном при проведенні АТО, виключно з настанням такої обставини, як вчинення цими суб'єктами діяльності на території на території проведення АТО.

З аналізу ст. ст. 6-7 Закону № 1669 очевидно, що зазначені норми є безумовними і не передбачають виконання платником податків додаткових дій для звільнення від плати за землю - подання заяв, уточнюючих декларацій, сертифікатів тощо. Встановлення наявності або відсутності обставин непереборної сили (форс-мажору) не є умовою застосування зазначених норм.

Частиною 3 ст. 11 Закону № 1669 передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону. 

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року" Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України "від 14 квітня 2014 N 405/2014 і дату набуття чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. 

Закон № 1669 визначає як підставу застосування і поширює свою дію на територію, на якій проводилась антитерористична операція і не пов'язує дію норм з тим, що така операцій повинна проводитися на певній території саме зараз або зі стабільністю ситуації. 
 
Так, згідно з абз. 2 ст. 1 Закону № т1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені в затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 N 405/2014. На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1 669 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження N 1275- р від 2 грудня 2015 про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р N 1275, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Маріуполь Донецької області.

Станом на момент розгляду даної справи Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України видано не було.

Відповідачем у спірному податковому повідомленні вирішенні було нараховано позивачу штраф у розмірі 297 870, 62 грн. по орендній платі з юридичних осіб за період з 14 квітня 2014 по червень 2016 року - тобто за період, протягом якого проводилася антитерористична операція і протягом якого наш клієнт був звільнений від обов'язку платити орендну плату.

З огляду на викладене, дія ст. ст. 6-7 Закону № 1669 поширювалася на спірні правовідносини. 

У той же час стаття 1 НК України визначає, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 2 НК України встановлює, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Таким чином, внаслідок недоліків законодавчої техніки, Податковий кодекс України і Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" по-різному регулюють питання про плату за землю на території, на якій проводилась антитерористична операція, припускають неоднозначне трактування наявності або відсутності боргу платника податків по сплаті орендної плати за землю і суперечать один одному.

Вирішуючи питання про зазначеної колізії правових норм суд виходив з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (НК України та Закон N 1669), прийнятих одним і тим же органом (Верховна Рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669, як такого, який був прийнятий пізніше в часі.

З огляду на мету прийняття Закону № 1669 і на те, що норми Податкового кодексу України регулюють, зокрема, загальні питання справляння плати за землю, а норми Закону № 1669 регулюють зазначені питання з визначенням певної території, на яку поширюється дія норм цього закону (населені пункти , певні в затвердженому Кабінетом Міністрів України перелік, де проводилася антитерористична операція), а також часу такого поширення (між 14.04.2014 р і дату набуття чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України), норми Закону № 1669 по платі за землю є спеціальними щодо відповідних норм Податкового кодексу України.

Крім цього, згідно з п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Так як наш клієнт весь час перебував і перебуває на обліку в м Маріуполь, в місті, яке входить до переліку населених пунктів, в яких проводилася антитерористична операція, означає наявність у нього пільг щодо звільнення від платежів за договорами оренди земельних ділянок, відповідно з приписами Закону № 1669 в період з 14.04.2014 р. по 08.06.2016 р.

Отже, не було заборгованості нашого клієнта по орендній платі станом на момент прийняття податкової спірного податкового повідомлення-рішення, а дії податкової були незаконними.

Рішення суду набуло чинності.