Україна наполегливо та послідовно декларує високий пріоритет ініціатив з вдосконалення механізмів захисту прав інтелектуальної власності (ІВ). Щороку 8 червня в країні відзначається Всесвітній день боротьби з підробками. В Києві вже тривалий час функціонує Музей підробок – проєкт, аналоги якому у світі ще треба пошукати. Правовою, освітньо-просвітницькою та дослідницькою роботою у сфері захисту ІВ займається UAACP – Український альянс по боротьбі з підробками й піратством.
Контрафакт і піратство в умовах воєнного стану
Ситуацію з контрафактом і піратством в Україні не можна вважати задовільною. Останніми роками країна фігурує у звітах відповідних державних структур США, а також Єврокомісії, у зв’язку з серйозними системними проблемами у галузі охорони й захисту прав інтелектуальної власності. У цих звітах Україна стоїть на одному щаблі з такими найзапеклішими порушниками як Китай, країни Латинської Америки, Індія.
Збройна агресія Російської Федерації не створила та й не могла створити обставин для поліпшення ситуації із захистом прав ІВ. Навпаки – війна спричинила виникнення нових ризиків.
Зокрема, це збільшена потреба в імпорті значного асортименту товарів споживання, а також завезення на територію нашої держави гуманітарної допомоги. За вдаваними добрими намірами волонтерських організацій нерідко криється корисливий інтерес – бажання скористатися перевантаженістю прикордонної та митної служби. Під виглядом гуманітарних вантажів за спрощеною схемою до країни нерідко завозиться підроблена продукція, яка потім реалізується за гроші без жодної гарантії якості та безпеки для здоров’я покупців.
Євроінтеграційний вектор
З 23 червня 2022 року Україні надано статус кандидата у члени Євросоюзу. І це крім відкриття великих перспектив накладає численні обов’язки з вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності. Потребує значно глибших структурних змін, між цього вимагала Угода про асоціацію України з ЄС, нормативне регулювання цієї сфери.
Також мають створюватись регламенти й політики митного контролю, гармонізовані з ЄС. Приміром, опитувальник для отримання статусу країни-кандидата містив запитання щодо надання опису системи митного контролю за контрафактними і піратськими товарами по типах промислової чи інтелектуальної власності, на яку поширюється система контролю (авторські права, зразки, патенти).
Попри війну, парламент не зупиняє роботу зі створення міцного законодавчого підґрунтя для захисту ІВ. Зокрема, 1 липня 2022 року було прийнято за основу законопроєкт №2334-IX щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України для посилення захисту прав інтелектуальної власності.
Не малозначущі кроки з підвищення ефективності нормативного регулювання сфери захисту ІВ робилися й до війни. Серед найсвіжіших з них – прийняття 9 червня 2020 року двох наказів Мінфіну (№281 та №282), якими: а) запроваджено єдиний підхід до застосування митними органами заходів стосовно продукції, що підозрюються у порушенні прав ІВ; б) вдосконалено порядок реєстрації прав ІВ у митному реєстрі та запроваджено форми заяв за зразком ЄС.
Критична небезпека для держави
В умовах воєнного стану завезення та подальший продаж контрафактної продукції являє собою критичну небезпеку, бо отримані подібним незаконним шляхом кошти зі значною ймовірністю можуть направлятися ворогу. Апріорі підроблена продукція дуже широко використовується по всьому світу саме для фінансування нелегальної діяльності, аж до тероризму, торгівлі наркотиками та воєнних злочинів.
Отже, боротьба з контрафактом – це також внутрішня потреба нашої держави, справа виживання, а не лише євроінтеграції. Вона, між іншим, є також інструментом захисту інтересів чесного українського бізнесу, від якого йдуть податки до бюджету та який дозволяє зміцнити економіку, змушену стати на рейки мілітаризації. Адже контрафакт та піратство – це прерогатива тіньового бізнесу, який не сплачує податків та який від цього перебуває у більш вигідних позиціях на ринку.
Натомість існує ще й інша сторона медалі. Для максимального охоплення заходів боротьби з контрафактом потрібна ефективна взаємодія багатьох суб’єктів – митників, правовласників, правоохоронних та судових органів, декларантів, експертів та інших зацікавлених осіб. Тільки в координації дій можна досягти запобігання, вчасного виявлення та зупинення правопорушень. Однак такій злагодженій роботі перешкоджає тотальна недовіра підприємців-декларантів до представників митної служби. Адже необґрунтовані затримки митного оформлення оригінальної продукції – це досить розповсюджене явище.
На жаль, у підприємців, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність складається хибне уявлення про те, що митники більше зацікавлені у стягненні додаткових зборів з доброчесних суб’єктів господарювання, аніж у посиленні боротьби з контрафактом.
Проблема знищення контрафактних товарів
В ЄС діє правовий механізм, за яким тільки правовласник може підтвердити підробленість товару – остаточне та вирішальне слово саме за ним. З іншого боку, усі фінансові витрати у випадку фактичного знищення контрафакту теж на ньому.
В Україні питання знищення контрафактних товарів залишається недостатньо врегульованим. У більшості регіонів відсутні ліцензовані підприємства-знищувачі певного виду продукції. Ба більше – навіть переліку таких підприємств у відкритому доступі немає. Натомість товар, що має бути знищений, необґрунтовано довго зберігається.
Наразі експертами обговорюються варіанти вирішення цієї проблеми. Зокрема, цілком можливий та прийнятний шлях у наших теперішніх реаліях – це максимально пришвидшене передання продукції на потреби ЗСУ, якщо на це є дозвіл правовласника чи відповідне рішення суду, іншого уповноваженого органу.
Отже, боротьба з піратством та контрафактом під час війни не зупиняється, ні у правовому полі, ні безпосередньо на митниці. До цього можна ставитися з певною долею скепсису. Та більш конструктивно буде чітко дотримуватися законодавства із захисту прав ІВ самому, і захищати свої інтереси, коли ці права намагається порушити хтось інший. Бо війна все не спише, як цього очікують правопорушники.
