До речі, якщо товариство вже давно існує, ще до внесення змін до законодавства в частині корпоративного договору, то ніхто не забороняє його укласти зараз.
Більш того, його може укласти лише частина учасників, а не всі учасники, а його умови в більшій частині залежать від домовленості сторін.
Сторони самі можуть вирішити, чи буде він безстроковим чи строковим, одним договором можна побудувати відносини між власниками, коли Товариств декілька, а власники ті ж самі.
Сама головна перевага цього договору – це конфіденційність його умов, на відміну від статуту.
На мою думку, такий договір особливо необхідно укладати товариствам, де доля учасників розподіляються 50/50 відсотків. Саме при такому розподілі найскладніше приймати рішення, коли між двома учасниками існує конфлікт і вони не можуть прийняти рішення. Корпоративний договір дозволяє прописати вже готові рішення, які сторони мають застосувати при виникненні конфлікту.
Хоча не менш важливим укладання такого договору є і при іншому розподіленні часток, наприклад, 60/40, оскільки існує серйозний ризик «узурпації» влади одним учасників і фактичному відсторонені іншого учасника від управління товариством та отримання прибутку від діяльності.
Також корпоративний договір дає можливість передбачити відповідальність учасника за невиконання своїх обов’язків перед товариством, в тому числі матеріальну.
Крім того, корпоративний договір дозволяє визначити власний, саме вам необхідний, порядок продажу корпоративних прав. Наприклад, передбачити, що спочатку необхідно запропонувати другому учаснику придбати долю, чи навпаки, що можна продати свою долю будь-кому, без переважного права купівлі другим учасником.
Вважаю, що треба бути обережним з таким інструментом, як безвідклична довіреність. З однієї сторони, така довіреність дозволяє прискорити прийняття рішень з оперативних питань. З іншої сторони, необхідно розуміти, що у випадку прийняття рішень, з якими ви не згодні, але при наявності безвідкличної довіреності на прийняття таких рішень, оспорити їх буде практично неможливо. Тим паче, відкликати довіреність буде неможливо протягом строком її дії без згоди обох сторін.
При укладанні такого договору, втім, як будь-якого іншого, необхідно бути обережним і добре розуміти всі його умови, щоб не втратити свою частину в товаристві, того не бажаючи.
Яскравим прикладом може слугувати справа № 916/1444/19. Як видно з обставин справи, в укладанні договору приймали участь два адвокати, і робота одного з них виявилась більш вдалою для його клієнта, чим іншого.
Так, в корпоративний договір було включено дві умови, які призвели фактично до втрати одним з учасників своєї долі в декількох товариствах.
Відповідно до одного з пунктів укладеного між сторонами корпоративного договору, учасники дійшли спільної згоди, що у разі недотримання Учасником-1 (Позивачем) умов цього договору, всі корпоративні права, належні Учаснику-1 у товариствах, зазначених у пункті 2.1 договору, переходять за номінальною вартістю до Учасника-2 (Відповідача) без додаткової оплати (тобто, буде вважатись, що договірна вартість відчужуваних на користь Учасника-2 корпоративних прав вже сплачена Учасником-2 Учаснику-1 у повному обсязі до моменту підписання відповідних договорів купівлі-продажу) шляхом вибуття Учасником-1 на користь Учасника-2, з повною передачею йому 100 % дольової участі у товариствах.
На забезпечення виконання зазначеного зобов'язання Учасник-1 зобов'язаний видати безвідкличну довіреність з корпоративних прав для представництва інтересів Учасника-1 у товариствах. У такій довіреності обов'язково має бути зазначено, що до закінчення її строку вона не може бути скасована без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності. До повноважень повіреного у зазначеній безвідкличній довіреності будуть включатись, у тому числі, але не виключно, повноваження представляти інтереси Учасника-1 на Загальних Зборах Учасників Товариств, повноваження відчужувати належні Учаснику-1 корпоративні права шляхом підписання відповідних договорів купівлі-продажу за Учасника-1 та інше.
Також сторони обумовили, що на забезпечення виконання зазначених зобов'язань, Учасник-1 передає на відповідальне зберігання Учаснику-2 установчі документи товариств.
Звернення до суду з вимогою визнати ці пункти договорів недійсними не принесли своїх результатів, суди першої та апеляційної інстанції відмовили в задоволені позову. З моєї точки зору, в Верховному Суді ця справа також не має жодних перспектив.
На сьогоднішній день це єдине реальне рішення суду щодо спору за змістом корпоративного спору, прийняте протягом року, коли на законодавчому рівні було закріплено можливість укладання корпоративних угод і такі угоді вийшли за рамки джентльменських та надали власникам реальні юридичні інструменти.
Отже, необхідно бути дуже уважним і розібратись в усіх умовах корпоративного договору ще до його підписання.
Звичайно, передбачити всіх ситуацій в корпоративному договорі не можливо, тим паче, що в Україні інститут корпоративного договору є достатньо новим і судової практики з цього питання практично немає. Проте адвокат, який спеціалізується в корпоративних спорах, знає основні болючі моменти, та може допомогти розписати їх в корпоративному договорі.
Це дозволить уникнути більшості так званих «корпоративних війн» і як результат, зберегти не тільки кошти, але й нерви.
