
Взагалі я хотіла написати статтю щодо електронного документообігу. Однак при аналізі останньої судової практики я стикнулась в одним рішенням щодо стягнення заборгованості за договором позики, укладеного в формі електронного документу.
Оскільки це рішення дуже збурило мене, я вирішила подивитись на ситуацію щодо таких рішень у 2025 році. Це тисячі рішень, написаних як під копірку, якими стягуються гроші з боржників за споживчими кредитами.
Якби все справедливо, взяв гроші у борг, маєш віддати.
Але не все так однозначно.
Давайте разом подивимось на деякі рішення і побачимо, що ж в них загального і чому я вважаю, що цю проблему необхідно вирішувати на законодавчому рівні. Я спеціально відібрала рішення за споживчими кредитами, які були видані після 23.12.2023 року, оскільки саме тоді були прийняті зміни до законодавства, які мали б хоч трохи обмежувати драконівські проценти по споживчим кредитам (нижче ми до них ще повернемося).
У справі № 676/1417/25 Відповідач 08 березня 2024 року взяв у позивача в борг 6000,00грн. на 42 дні, з фіксованою ставкою за користування кредитом, яка становила 2,5%за кожен день користування Кредитом (зверніть увагу на дату укладання договору, та процентну ставку) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За рішенням суду боржник має сплатити 14000,40грн. - суму більшу ніж в 2 рази, від тієї, що взяв.
Те ж саме у справі № 192/226/25 12 січня 2024 року в електронній формі був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1330-4050, відповідно до якого відповідачу на споживчі потреби було видано кредит в розмірі 5 800,00. Базовий період кредитування 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50%. Повернути завдяки драконівським процентам відповідач має повернути вже 29 000,00 грн. відповідно до рішення суду.
Теж саме у справі 704/69/25
, відповідач 27.07.2024 взяв в борг 6500,00гривень з процентною ставкою 1,5% в день, судом стягнуто вже 25490,40грн.
Приклади можна продовжувати.
Що об’єднує всі ці рішення:
- Маленькі суми кредитування, на сьогодні майже смішні – тобто беруть дійсно люди з дуже низьким рівнем життя, для яких навіть ці копійки - гроші;
- Розгляд справ у спрощеному провадженні без виклику сторін чи заочному проваджені – завжди без відповідача;
- Відповідачі не подають заперечень (бо на те мають мати хоч якісь знання чи гроші на адвоката);
- Кредити беруться на споживчі потреби;
- Договори про надання фінансового кредиту підписуються електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора;
- Дуже виска процентна ставка, визначена в порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %(зміни набули чинності 24.12.2023 р.);
- представник позивача в судове засідання не з`являється, при подачі позову просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує (тобто, справи поставлені на поток);
- суди задовольняють позови в повному обсязі;
- справи розглядають дуже швидко;
- рішення суду, як правило, не оскаржуються (може якій оскаржувались, я таких не знайшла, але я й не передивилась всі ці тисячі рішень).
Обґрунтовуючи свої рішення, суди посилаються, в тому числі, на статтю 12 Закону України «Про електронну комерцію», якою встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
І в жодному рішенні жоден суддя не звернув уваги на порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», і, відповідно, на порушення прав споживачів, бо процес в нас змагальний…
Як це виглядає на практиці? Люди читають рекламу, жмуть на кнопочки, ставлять галочки, вводять надіслані коди, - і все, готово, кредит взяли, гроші на карті. Хто там читає ті умови, не всі навіть здатні їх знайти та зрозуміти. Впевнена на 100%, що якщо б люди реально розуміли наслідки, то ніколи не брали би у борг на таких умовах.
Подивимося на інформацію з сайту однієї з компаній, щодо яких дуже багато рішень судів (більше як 35 тисяч рішень в цивільних справах, де ця компанія є позивачем), називати не буду, достатньо зайти в єдиний реєстр судових рішень за номерами справ, які я навела в якості прикладу. Її мета – допомагати клієнтам, і кредити дають моментально. Клієнту потрібно лише надати паспорт, код та контактну інформацію. Кредити дають на будь-які цілі, готівкою та на карту, без застави, без поручителів, і без прихованих платежів і комісій. Супер, правда? Це та інформація, яку на головній сторінці бачуть ті, хто бажає взяти гроші в кредит. І з проблемною кредитною історію дадуть, і без довідки без доходи, і ходити нікуди не треба. Добрі дюди…
Спробуємо або розібратися і пошукати не ту рекламну інформацію, а те, що на справді чекає клієнтів. Я змогла знайти за посиланням https://sgroshi.com.ua/storage/app/public/docs/essential_characteristics/essential_characteristics.pdf :
- по мікрокредиту "Гроші до зарплати":
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 500 до 8 000
грн.
2) строк кредитування - від 154 до 217 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 6415%
- по споживчому кредиту Гроші до зарплати (без застави):
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 8 001 до 30 000
грн.
2) строк кредитування - від 168 до 217 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 4949%
- по мікрокредиту Гроші до зарплати - промо:
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 500 до 8 000
грн.
2) строк кредитування - 98 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 3 000,45%
- по споживчому кредиту Гроші до зарплати – промо (без
застави):
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 8 001 до 30 000
грн.
2) строк кредитування - 98 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 3 000,45%
- по мікрокредиту Гроші до зарплати «Кредит -0,01%»
(Акційний) (без застави):
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 500 до 8 000
грн.
2) строк кредитування - від 63 до 70 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 1 973%
- по споживчому кредиту Гроші до зарплати «Кредит -0,01%»
(Акційний):
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 8 001 до 30 000
грн.
2) строк кредитування - від 63 до 70 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 1 973%
- по споживчому кредиту Гроші в розстрочку (ставка 1% за
день) (без застави):
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 3 000 до 50 000
грн.
2) строк кредитування - від 98 до 213 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 11 016,79%
- по споживчому кредиту Гроші в розстрочку (ставка 0,85% за
день) (без застави):
1) мінімальна та максимальна сума/ліміт кредиту, гривень – від 21 000 до 50 000
грн.
2) строк кредитування - від 121 до 213 днів
3) реальна річна процентна ставка, відсотків річних - max – 5 799 %
Що це, якщо не грабіж?
Ясно одне – цю систему необхідно міняти, і саме шляхом прийняття СПРАВЕДЛИВИХ законів, які не будуть дозволяти грабувати людей. Ба більше, власне суди мають при винесені рішення не тільки дивитись на заявлені позивачем вимоги, а чи відповідають вони Закону.