Свого часу небувалим випробуванням для зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) стала пандемія COVID-19. Проте коли український ринок ледве оговтався від коронакризи, сталося те, у що досі складно повірити – війна. А з нею – повне руйнування усталених ланцюгів постачання та логістичних маршрутів, гостра криза експорту сільськогосподарської та іншої продукції з України та великі проблеми з імпортом товарів споживання, пального таке інше.
Українським підприємцям вкрай складно утриматися на плаву за таких обставин. Не додає впевненості часте внесення змін у нормативне регулювання ЗЕД. В ідеалі, щоб тримати руку на пульсі, варто мати на постійному зв’язку досвідченого юриста зі спеціалізацією саме в цьому напрямку. Натомість найбільш значні та загальні для всіх ризики будуть окреслені нижче.
Укладення електронних договорів
З введенням воєнного стану 24 лютого 2022 року військовозобов’язані чоловіки 18 – 60 років не можуть покидати території України. Тобто особисто поїхати за кордон для підписання контракту з контрагентом у підприємців здебільшого немає змоги.
У зв’язку із повним скасуванням польотів цивільної авіації в Україні імениті кур’єрські служби, яким можна було без вагань довірити ділову кореспонденцію, втратили можливість надавати свої послуги. Характерний приклад цьому – компанія DHL Express. Саме послугами цієї служби доставки переважно користувались бізнесмени при оформленні документів за участі іноземних контрагентів.
За таких обставин спадає очевидне рішення – укладення контракту в електронній формі. Адже цивільне законодавство України дозволяє укладення ЗЕД-контрактів, як у простій письмовій, так і в електронній формі. Ба більше для українських бізнесменів електронний документообіг – звичне явище. У період пандемії навіть в ті компанії, які мали в цій сфері прогалини, змушені були пройти цифровізацію.
Але є одне «але»… Йдеться про скріплення договору з іноземним контрагентом електронним цифровим підписом/ кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП/КЕП). Адже поки що Україна не уклала жодного міжнародного договору про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів й електронних підписів. Тобто якщо скріпити ЗЕД-контракт електронним цифровим підписом, то механізми забезпечення гарантій дотримання його умов протилежною стороною відсутні.
До відома! На цьому шляху робляться певні кроки. Нещодавно електронний підпис в «Дії» визнали таким, що відповідає стандартам ЄС. Висновок був зроблений за результатами тестування, що проводилося технічним комітетом Європейського інституту телекомунікаційних стандартів ETSI. Тепер залишається чекати на прийняття європейськими партнерами відповідних рішень та укладення необхідних угод.
А поки чекаємо можливості укладення ЗЕД-контракту в електронній формі – це значний ризик для українського бізнесу. Універсальне рішення щодо уникнення або, принаймні, мінімізації цього ризику відсутнє. За конкретних обставин потрібно вибирати свій алгоритм дій. Приміром, для контрактів з надання послуг можна скористатися офертою з акцептом. Йдеться про роботу з інвойсами (рахунками-фактурами). Власне інвойс виступає офертою, а оплата – акцептом. При цьому дуже важливо дотримуватись законодавчих вимог до форми та змісту цього документа. Натомість інвойс з усією очевидністю не може замінити повноцінного договору.
Воєнний стан як форс-мажор
З одного боку – можливість скористатися форс-мажором (обставинами непереборної сили) для українського підприємця, як сторони ЗЕД-контракту, є перевагою. Якщо раніше форс-мажорне застереження в договорах сприймалося як формальність, то тепер з’явилися дієві аргументи для того, щоб не нести відповідальності за недотримання зобов’язань, мати змогу розірвати договір або переглянути його умови. Звісно, йдеться лише про випадки, коли можна довести взаємозв’язок між воєнним станом та неможливістю виконання зобов’язань. При цьому самі зобов’язання повинні виконуватись обома сторонами, форс-мажор від цього не звільняє.
Натомість існує ризик того, що іноземний контрагент відмовиться від виконання договору, бо в Україні йде війна. Попри незаконність такої відмови без належних обґрунтувань, свою правоту доведеться відстоювати в судах та міжнародних арбітражах. Також певна кількість контрактів з цієї самої причини будуть розірвані іноземними контрагентами. А це зі значною ймовірністю спричинить збитки для українських підприємців.
Щоб мінімізувати цей ризик в договорах, що тільки планується укладати під час війни, варто дуже ретельно прописувати умови застосування форс-мажорного застереження. Тепер це не формальність, а обставина виживання бізнесу у разі ведення зовнішньоекономічної діяльності.
Валютні розрахунки з контрагентами
В царину розрахунків з контрагентами-нерезидентами в іноземній валюті протягом останніх місяців вносилося багато змін. За ними важко вслідкувати, і саме в цьому криється головний ризик. Зокрема, лише з 9 липня постановою Кабміну №761 було фактично скасоване поняття «критичний імпорт» та розблоковано переказ валютних коштів для імпорту товарної продукції. Однак обмеження на купівлю валюти й транскордонні перекази для імпорту послуг зберігаються.
До відома! Українське законодавство встановлює граничні строки розрахунків за ЗЕД-контрактами за операціями понад 400 тис. гривень. Кілька разів за місяці війни вони змінювалися. Спочатку, з 5 квітня, ці терміни були скорочені з 365 до 90 календарних днів. При цьому для операцій, які здійснювались до 5 квітня, граничні строки зберігаються 365 днів. Далі з 8 червня НБУ збільшив граничні строки розрахунків з 90 до 120 календарних днів. І нарешті з 9 липня терміни розрахунків були розширені зі 120 до 180 днів.
При цьому порушення строку розрахунків тягне за собою нарахування пені – 0,3% за кожний день прострочення від суми неодержаних коштів за договором. Центральний орган ДПС вправі застосувати до юридичних осіб штрафні санкції у розмірі до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Названі ризики – лише «верхівка айсбергу». Насправді підприємець, що веде зовнішньоекономічну діяльність зараз ризикує значно більше, ніж будь-коли. А отже, варто максимально уважно ставитися, як до господарського, так і до юридичного змісту ЗЕД-контрактів, а також здійснювати постійний аудит виконання зобов’язань та розрахунків протягом строку дії договорів.
