Суттєві новації у 2026 році запроваджено у сфері податкових наслідків операцій, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовим особам, у тому числі іноземних держав.
Після опублікування на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України переліку обставин (фактів), які можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, а також прийняття спільного наказу Мінфіну та НАБУ від 03.10.2025 № 506/147 щодо інформаційної взаємодії між ДПС та НАБУ щодо надання інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, набули чинності норми п. 74-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в деяких випадках вже із 1 січня 2026 року), прийняті Законом України від 04.12.2024 № 4112-ІХ, з метою імплементації рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку щодо податкових заходів для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, якими встановлено:
– обов’язок контролюючих органів протягом 15 робочих днів після завершення документальної перевірки повідомляти Національне антикорупційне бюро України про наявність обставин, що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, виявлені під час документальних перевірок платників податків, а також про випадки отримання від компетентних органів іноземної держави інформації, що свідчить про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, а наступного робочого дня після надсилання відповідного повідомлення до Національного антикорупційного бюро України повідомити про це також платника податків;
– обов’язок платника податків забезпечувати зберігання всіх первинних та облікових документів, що формують показники податкової звітності, причому мінімальний строк такого зберігання становить 1095 днів;
– право платника податків подати уточнюючий розрахунок протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу інформації про виявлені обставини (факти), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави,
– обов’язок платника податків сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 9% такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. При чому подання уточнюючого розрахунку після спливу 90 денного строку та до набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення кримінального правопорушення, що полягає у пропозиції, обіцянці або наданні неправомірної вигоди службовій особі, а так само у зловживанні впливом, тобто пропозиції, обіцянці чи наданні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (статті 369, 369-2 Кримінального кодексу України), стосовно особи - платника податків або будь-яких інших осіб, які діяли від імені та/або в інтересах такого платника податків, але не пізніше 1095 днів після завершення звітного (податкового) періоду, в якому виникло зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання, тягне за собою обов’язок платника податку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі вже 18 відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
- якщо операції з надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави мали вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у кількох податкових (звітних) періодах, такий розрахунок подається за кожний такий період з урахуванням показників уточнюючих розрахунків, поданих за попередні податкові (звітні) періоди;
– обов’язок платника податків здійснити коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) на суму витрат, визнаних платником податку у бухгалтерському обліку за податковий (звітний) період, у якому витрати були визнані платником податку, при цьому платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України.
- у разі якщо операції, що мають ознаки здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, у тому числі службовій особі іноземної держави, здійснювалися із використанням основних засобів та/або нематеріальних активів, фінансовий результат до оподаткування за кожний податковий (звітний) період, у якому такі активи були залучені до здійснення відповідної операції, підлягає збільшенню на суму амортизації таких основних засобів та/або нематеріальних активів, визначену за правилами податкової амортизації, що передбачають розрахунок амортизації виходячи з балансової (податкової) вартості об’єкта, строку його корисного використання та застосування встановлених ПКУ методів нарахування амортизації;
- визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у разі здійснення операції, якщо за сукупністю умов її проведення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, у тому числі службовій особі іноземної держави, із застосуванням до такої операції базової (основної) ставки податку у розмірі 18 відсотків.
- при цьому під час оцінки обставин (фактів), що можуть свідчити про здійснення відповідної операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку зобов’язаний враховувати фактичні дії сторін та реальні умови здійснення операції відповідно до її економічної суті, а у разі якщо операція пов’язана зі службовою особою іноземної держави — також керуватися переліком обставин (фактів), оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України на виконання повноваження щодо формування та оприлюднення такого переліку.
- Начало формы
- Конец формы
– повноваження контролюючого органу у разі якщо платник податку на прибуток підприємств не здійснив самостійно збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, встановлених під час перевірки як такі, що здійснені з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, визначити суму такого збільшення фінансового результату (прибутку або збитку) та включити відповідні суми до об’єкта оподаткування, а також у передбачених цим Кодексом випадках самостійно визначити об’єкт оподаткування виходячи з того, що витрати, пов’язані з наданням неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, не підлягають врахуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств;
– заборони включення до складу витрат фізичної особи — підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, будь-яких витрат, якщо за сукупністю умов здійснення відповідної операції є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, у тому числі службовій особі іноземної держави, а також витрат, які не враховуються (не визнаються) контролюючим органом у разі встановлення відповідно до законодавства, що така операція була здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369 або 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано, у тому числі через третіх осіб, незалежно від розміру неправомірної вигоди.
У випадку ухвалення обвинувального вироку суду про надання неправомірної вигоди, якщо такі дії могли призвести до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкових зобов’язань, буде підставою для проведення документальних позапланових перевірок платників податків.
Таким чином, податковий контроль інтегрується у загальну систему антикорупційної політики держави.
Для бізнесу це означає необхідність системного підходу до податкового комплаєнсу, внутрішнього аудиту та документального підтвердження господарських операцій.
