Реєстр корупціонерів – легко потрапити, нелегко вибратись

Те, що корупція є суспільним злом, ніхто не оспорює, як і те, що з корупцією необхідно боротись.

Одним із заходів впливу на корупціонерів можна назвати внесення відомостей про особу, не тільки фізичну, але юридичну, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр).

Реєстр який був створений ще у 2011 році, але запрацював з 2019 року, коли Національним агентством з питань запобігання корупції Рішенням від 09 лютого 2018 року №166 було затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі – Положення).

На сьогодні в нього внесені записи щодо десятків тисяч осіб.

Згідно ч.1 ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Отже, Законом України "Про запобігання корупції" запроваджено створення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, як порталу, де міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

За допомогою вказаного порталу державою надано можливість:

- перевірити наявність інформації про себе чи про інших осіб, які претендують на посади відповідального або особливо відповідального становища або посади з підвищеним корупційним ризиком;

- проаналізувати інформацію для визначення сфери державної політики та посади з найбільшими корупційними ризиками;

- аналізувати відомості про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру через корупційні правопорушення, для якісного відбору контрагентів чи підрядників.

Проблема в тому, що на сьогодні практично не існує можливості ці дані видалити, а потрапити до нього можна досить легко, просто припустившись дрібної помилки, чи не вчасно подавши декларацію. Тобто, не потрібно брати мільйонні хабарі і дійсно вчиняти корупційні діяння, щоби на все життя отримати тавро корупціонера.

В той же час наявність даних щодо особи в Реєстрі може поставити крапку не тільки на політичній чи службовій кар’єрі, але створити труднощі при працевлаштуванні,  не кажучи вже про репутаційні ризики. Юридичні ж особи не зможуть приймати участь у публічних закупівлях через Prozorro.

Отже, виникає питання, чи є справедливим, щоби ім’я особи  назавжди залишалось в вказаному Реєстрі? Навіть особи, які вчинили тяжкі злочини проти життя та здоров’я людини, які є найвищою цінністю в будь-якому цивілізованому суспільстві, після того, як відбули покарання та спливу відповідного до тяжкості злочину строку вважаються такими, що не мають судимості.

Крім того, чи є доцільним внесення особи до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, за такі незначні порушення, наприклад, як несвоєчасне подання декларації (69 відсотків від усіх записів)?

У пункті 8 розділу ІІ Положення визначено, що підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є:

- ухвала суду про скасування вироку,

- винесення виправдувального вироку,

- відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,

- скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення,

- скасування розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Суди при цьому вважають, наприклад, як  Харківський окружний адміністративний суд, рішення від 11.01.2021 у справі № 520/15270/2020, що наявність в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей про притягнення особи до відповідальності, не виключає застосування положень КУпАП стосовно того, що якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, Реєстр лише містить інформацію про дані осіб, які вчинили, як в даному випадку позивач, корупційне правопорушення, але вважатися такою, що не була піддана адміністративному стягненню та відмовляють у задоволенні позову про вилучення відомостей з Реєстру.

Погоджується з  такою позицією і Другий апеляційний адміністративний суд, зазначаючи у своїй Постанові від 09 квітня 2021 р. у справі № 520/15270/2020, що законом не передбачено можливості не включення таких відомостей та/або виключення з Реєстру інформації, в зв`язку з тим, що станом на момент внесення таких відомостей сплив строк, встановлений статтею 39 КУпАП після якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Але, як в практично у всіх категоріях справ, є і інша позиція, з цього ж питання. Наприклад, Рівненський окружний адміністративний суд в своєму рішенні від 19 березня 2021 року у справі №460/1113/21, прийшов до висновку, що з початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, до такого Реєстру вносяться та зберігаються відомості (інформація) виключно про осіб, які вважаться такими, що вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Разом з тим, відповідно до положень ст. 39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Судом не встановлено, в тому числі з Єдиного державного реєстру судових рішень та на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, вчинення ОСОБА_1 нового адміністративного правопорушення протягом року з дня закінчення виконання стягнення за постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 02.10.2019 по справі №555/1653/19. На цих підставах суд позов задовільнив, проте, апеляційний суд вказане рішення скасував, зазначивши, що підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення чинне законодавство не передбачає.

Олена Радтке, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Радтке-Прядко і партнери», член ради в комітеті з питань верховенства права НААУ