Внаслідок бойових дій, тимчасової окупації певних українських територій, ракетних обстрілів та інших обставин, пов’язаних з війною, виконання багатьох зобов’язань за цивільно-правовими договорами ускладнюється або стає неможливим. Перше, що спадає на думку – це застосування у договірних правовідносинах форс-мажору.
Проте автоматично форс-мажор не застосовується. Між форс-мажорними обставинами і неможливістю виконати якесь конкретне договірне зобов’язання повинен існувати причинно-наслідковий зв’язок. Сам по собі воєнний стан не слід розцінювати як можливість невиконання зобов’язань за договорами. Варто розбиратися в деталях, за потреби – збирати докази та готуватися до судового розгляду.
Засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою
Згідно з чинним регламентом ТПП, засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється окремо за кожним договором шляхом оформлення сертифікатів. Проте у зв’язку з винятковою ситуацією в Україні – введенням воєнного стану – Торгово-промислова палата підготувала та розмістила на своїй офіційній веб-сторінці загальний лист про засвідчення форс-мажорних обставин (№2024/02.0-7.1 лист від 28.02.2022).
Виникає запитання: чи буде цей лист братися до уваги судами як доказ? Якщо й так, то стороні договору все одно потрібно буде доводити, що саме воєнний стан спричинив невиконання зобов’язань.
Крім того, не слід забувати про те, що правовий зміст поняття форс-мажору не передбачає звільнення від самого виконання зобов’язання. Йдеться лише про можливість звільнення сторони договору від цивільно-правової відповідальності у разі невиконання або порушення умов виконання зобов’язання. Якщо виконання зобов’язання в принципі можливе, то його слід виконувати.
Ймовірно. У зв’язку з порушенням договірних зобов’язань у період воєнного стану доведеться вирішувати в суді велику кількість спорів. При цьому судом буде надаватись оцінка всім доказам. Окремо суд буде оцінювати достовірність, належність та допустимість кожного доказу. Також в цілому суд буде встановлювати взаємний зв'язок доказів та їхню достатність у сукупності.
Специфіка побудови правової позиції в спорах щодо виконання договірних зобов’язань буде багато в чому залежати від виду цивільно-правового договору. Зокрема, це будуть договори купівлі-продажу, позики, оренди, підряду таке інше.
Договори позики
Найбільш суттєвих змін серед договірних правовідносин в час дії правового режиму воєнного стану зазнали відносини за договорами позики. Законом №2120-IX від 15.03.2022 внесено ряд змін до Цивільного кодексу України, а також закони «Про банки та банківську діяльність», «Про споживче кредитування» та «Про іпотеку».
Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його закінчення (скасування) кредитор суттєво обмежується в правах. Зокрема, він не вправі:
- збільшувати відсоткову ставку (виключення – коли змінна відсоткова ставка закріплена договором);
- нараховувати штрафи, пені, три проценти річних, інфляційні втрати або накладати інші види відповідальності у разі прострочення внесення платежів;
- вимагати погашення боргу у повному обсязі, чи ще гірше – достроково (коли у договорі передбачені певні конкретні строки погашення).
- іпотекодержатель не може протягом цього періоду набути права власності на предмет іпотеки, продати відповідний об’єкт нерухомості, виселити з нього мешканців.
Фактично позичальнику надається можливість не обслуговувати свій кредит (не вносити платежі згідно з графіком), і жодних штрафних санкцій за це не буде.
Важливо! За позичальником зберігаються договірні зобов’язання щодо погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків. Адже нарахування відсотків кредиторами – законний процес. Той факт, що деякі банки у перші місяці війни запровадили кредитні канікули та призупинили нарахування відсотків, було актом доброї волі, а не вимогою закону.
Договори оренди
Сам по собі факт введення воєнного стану, запровадження обмежень чи навіть бойових дій на певній території не звільняє орендарів від договірних зобов’язань, насамперед – внесення орендних платежів. Потрібно довести, що ці обставини створюють перешкоду для виконання обов’язку за договором – сплати коштів.
Натомість за дотримання певних встановлених законом процедур орендар може затримати плату або вимагати її зменшення, зміни умов виплати, призупинення дії або розірвання договору оренди таке інше. Також у випадку застосування форс-мажору орендар не буде нести відповідальності за невиконання зобов’язань за договором, тобто на нього не будуть накладені штрафні санкції та від нього не буде вимагатися відшкодувати збитки.
Обов’язковий крок! Щоб мати змогу скористатися форс-мажором, потрібно дотриматись процедури повідомлення орендодавця про наявні обставини.
Важливий нюанс. В деяких договорах оренди містяться форс-мажорні застереження, на підставі яких орендар звільняється від орендної плати на час дії форс-мажорних обставин. Проте за відсутності такого застереження орендареві буде складно довести неможливість використання майна та бути звільненим від орендної плати, якщо, приміром, доступ до майна зберігається.
Договір підряду
Доводити неможливість належного виконання договірних зобов’язань через форс-мажор потрібно виконавцеві. Як і за іншими цивільно-правовими договорами, виконавець може скористатися можливостями: перенесення строків виконання робіт чи послуг, а також внесення змін до договору або його розірвання.
Натомість замовник може скористатися форс-мажором як підставою затримки платежів за виконані роботи чи послуги, зокрема – домовитися з виконавцем про відстрочку або розстрочку внесення таких платежів. Натомість як замовник, так і виконавець повинні дотримуватися процедури вчасного повідомлення іншої сторони договору про наявні перешкоди у виконанні зобов’язань.
Вочевидь. Складними питаннями на близьке майбутнє стануть спори навколо договорів будівельного підряду у тому випадку, коли об’єкт будівництва зруйновано або значно пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ. Адже замовник має відшкодувати виконавцеві всі фактично понесені витрати попри те, що договір не буде виконаний, тобто об’єкт будівництва неможливо здати замовнику згідно з умовами договору.
Отже, лише за договорами позики в питанні застосування форс-мажору розставлені всі крапки над «і». За іншими цивільно-правовими договорами сторонам потрібно буде доводити наявність причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами та невиконанням (неналежним виконанням, затримкою виконання) зобов’язань. Лише за таких умов сторона-порушник буде звільнена від відповідальності. В решті випадків правове регулювання договірних відносин здійснюється на тих самих засадах, що й у мирний час.
