Коментар журналу

Коментар журналу

Зокрема, зловживаннями відповідно до ст. 43 ГПК України будуть вважатись:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Аналогічні норми містить ЦПК України (ст. 44).

За такі дії встановлена досить жорстка відповідальність (ст. 135 ГПК України, ст. 148 ЦПК України), починаючи від покладення на сторону, яка, на думку суду, зловживає процесуальними правами, судових витрат (при цьому незалежно від результату вирішення спору), та доссить значні розміри штрафів -  від 1 до 10 прожиткових мінімумів працездатних осіб, якщо повторно, то від 5 до 50 10 прожиткових мінімумів працездатних осіб (з 01.01.2018 р. від 1762 грн. до 88100 грн.).

При цьому норми прописані таким чином, що нормальні дії сторін можна буде визнати зловживанням та покласти відповідальність.

Наприклад, як можна встановити, чи завідомо був поданий безпідставний позов, чи сторона помилилась? Якими критеріями можна визначити «очевидно штучний характер» позову? Як можна визначити, «штучно» сторона об’єднала позовні вимоги, чи мала ця сторона метою саме зміну підсудності, чи скористалась наданим їй правом?

Таким чином, суд має можливість тиску на сторони, в тому числі тому, що дуже велика різниця – чи один прожитковий мінімум стягнути, чи 10.

Звичайно, ухвали про притягнення до відповідальності можливо оскаржити в апеляційному суді, але те, як прописані норми щодо зловживання, можуть тягнути за собою вже зловживання зі сторони суду, за які не передбачено ніякої відповідальності.

Тому адвокати з метою уникнення можливої відповідальності замість одного позову можуть подавати два, що потягне додаткові витрати для клієнта.

Крім того, це однозначно може вплинути на вартість правничої допомоги.