Судова практика зменшення розміру відповідальності у господарських справах

Судова практика зменшення розміру відповідальності у господарських справах
Один із суттєвих ризиків підприємницької діяльності – це невиконання або виконання неналежно/ не в повному обсязі договірних зобов’язань, що спричиняє стягнення контрагентом неустойки та інших видів компенсаційних виплат. В деяких випадках прострочення виконання або часткове невиконання зобов’язань призводить до нарахування штрафів та пені, які практично сягають всієї ціни договору. Йдеться про збитки на сотні тисяч, а то й на мільйони гривень.

Випадок з практики:
До нашого адвокатського об’єднання звернувся підприємець, якому його контрагент (замовник) виставив вимогу про виплату близько 400 000 грн як неустойку за поставку товару не в повному обсязі. За договором мало бути поставлено товар на суму близько 400 000 грн. Натомість наш клієнт до кінця не виконав поставку – замовник не отримав товару на суму 30 000 грн. Наскільки така вимога є справедливою та розумною? Які шанси для нашого клієнта зменшити суму неустойки через суд? Відповіді будемо шукати в поточній судовій практиці – акцент зробимо на постановах Верховного Суду за останній рік у справах, що стосуються саме договорів поставки.

Законодавче підґрунтя

Законодавство дозволяє сторонам вільно визначати у договорі розмір штрафних санкцій за порушення зобов'язань. Крім того, у випадку такого порушення сторона може претендувати на стягнення пені за несвоєчасну оплату товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, відсотків, нарахованих на суму попередньої оплати, 3% річних, відшкодування збитків, які пов`язані з додатковими витратами на закупівлю товару в третіх осіб таке інше.

Можливість зменшення розміру штрафних санкцій у разі порушення договірних зобов’язань закріплюється статтею 233 Господарського кодексу України. При цьому беруться до уваги наступні моменти:
  • ступінь виконання зобов'язання боржником;
  • майновий стан сторін; 
  • інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд, з урахуванням правового призначення неустойки, може зменшити розмір штрафу, якщо він надмірно великий у порівнянні зі збитками та порушує розумний баланс інтересів сторін.

Позиція судів

На прикладі Постанови Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі №902/129/21 при вирішенні питання стосовно зменшення розміру пені та штрафу були взяті до уваги такі обставини:
  1. майновий стан обох сторін;
  2. попередні договірні взаємовідносини між ними;
  3. період прострочення;
  4. наслідки порушення;
  5. відсутність поставки станом на день вирішення спору;
  6. вжиття відповідною стороною заходів з усунення негативних наслідків невиконання договірних зобов'язань;
  7. здійснення попередження про неможливість виконання зобов`язання, що надавало можливість завчасно придбати аналогічний товар в інших контрагентів.
В законодавстві відсутні будь-які алгоритми зменшення судом розміру штрафних санкцій та визначення максимального розміру такого зменшення. На практиці суди можуть, як відмовити у зменшенні розміру грошових стягнень, так і зменшити їх на певний відсоток від заявленої суми. Розмір зменшення значною мірою варіює. Це може бути, як 90%, так і всього лише 10%.

Приміром, у Постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі №904/6670/20, йдеться про зменшення всього на 10%. Таку позицію ВС обґрунтовує:
  1. матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють від відповідальності за невиконання зобов`язання;
  2. слід було передбачити ризики укладення договору, тому відсутні підстави для звільнення від відповідальності, однак є підстави для зменшення розміру неустойки.
Аналізуючи справи, розглянуті судами останнім часом, можна зробити висновок, що успіх сторін залежить від ефективності доведення важливих обставин. Щоб домогтися суттєвого зменшення штрафу, необхідно довести, що він не співвідноситься: а) з сумою боргу, б) з ціною договору, в) з прибутковістю договору. Також слід представити підтвердження своєї добросовісної поведінки.

Порядок дій в суді

Для зменшення розміру грошових стягнень за неналежне виконання договірних зобов’язань потрібно передусім подати до суду клопотання (заяву). Приклад: «Відповідач просив суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій на 50%, подавши відповідне клопотання про зменшення» (Постанова Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі №904/3177/20). У разі неподання подібного клопотання, судом відзначається, що клопотання не подавалось.

Подібне клопотання суд може задовольнити повністю або визначити відсоток зменшення на власний розсуд (замість 90%, про які просить заявник, суд скорочує штрафні санкції на 50% чи на 30%). Приклад: «суди на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України зменшили на 30 % розмір заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу» (Постанова Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №922/1716/20). Спрогнозувати вірогідність та обсяг зменшення складно.

Суд з власної ініціативи може зменшити розмір неустойки (пені) до розумного розміру, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості й пропорційності (Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №902/538/18).

Натомість зі значною ефективністю можна застосувати ряд важелів, що допоможуть підвищити шанси на досягнення успіху. Застосовуються наступні доводи/ аргументи:
  1. Не доведено понесення стороною збитків у зв`язку з невиконанням договірних зобов'язань.
  2. Обсяг відповідальності не є розумним з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення.
  3. Розмір санкцій перевищує обсяг прибутковості договору.
  4. Винна особа вжила заходи до виконання зобов’язання, негайного добровільного усунення порушення й наслідків.
  5. Порушення не завдало збитків будь-яким іншим учасникам господарських правовідносин.
  6. Наявні виняткові обставини – перелік таких обставин у законодавстві відсутній, тому суд у кожному конкретному випадку на власний розсуд вирішує питання про їхню наявність чи відсутність.
  7. Суб’єкт господарювання перебуває в тяжкому фінансовому становищі, а сплата непомірно високих стягнень створює загрозу доведення до банкрутства.
  8. Порушення сталося з вини кредитора – кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, або не вжив заходів для їх зменшення.
  9. Боржник вживав заходи для досудового врегулювання спору – звертався з пропозиціями про реструктуризацію боргу та/ або зменшення суми неустойки.