Для подтверждения этого необходимо ознакомиться с основными законами и подзаконными нормативными актами, та проанализировать, что работает в Украине и между народным обществом для розработки механизмов в соответствии с нормативными требованиями, завв постраждал внаслі агресії РФ.
Перш за все необхідно відзначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №947 “ Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру , спричиненої збройною агресією Российской Федерации»,яка залишається чинною на дату написання цієї статті, вже був встановлений механізм надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій і розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Але цей механізм не разрешив відшкодувати в повнем обсягу шкоду, а лише компенсував її частину.
Деяки особи навіть встигли отримати ці грошови компенсаций. На разное время Постановление всі плати припинені, можна в том числе, шо комісії, каки бы приймали рішення, відповідно до п. 6 Постанови № 947 були утворены лише в Донецком и Луганском учреждении, а не по всей Украине, а там ситуація дуже складна.
С юридическими точками зору відшкодування шкоди и компенсація шкоди дві различных процедур, а значит вказано постанову не можна вважати документом, який значає механизм саме відшкодування шкоди.
В любом случае необходимо изменить механизм, запропонированный Постановлением №947, не выслушивая ни одной критики, тем самым расширяя ее дію на всю країну без большого смысла.
Крім того, протягом 2022 року було прийнято цілий ряд Постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, від 20 березня 2022 №326, від 26 березня 2022 № 380 від 05 квітня 2022 №423, від 19 квітня 2022 №473, від 19 квітня 2022 № 474 , але всі вони направлені на встановлення розміру збитків, порядку повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно, фіксацію пошкоджень, порядку виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних дій або терористичних актів, але немає жодної постанови, за виключенням вже зазначеної Постановка Кабинета Министров Украины от 18 грудня 2013 года №947, когда востановлена механизму відшкодування завданій війною шкоди.
Проте вже наявність таких Постанов, навіть неидеальних, вже є першим кроком на шляху до відшкодування шкоди.
Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” було покладено відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі на Російську Федерацію (ст. 9), але далі законодавець не пішов, та ніякого механізму не напрацював.
Ситуация на разной основе рассматривалась в Верховном Раде, а также уведомляется о проведении ряда проверок, в которых авторы предлагают различные механизмы, которые могут быть допущены к оказанию помощи постражданным відшкодувати отриману шкоду.
Оскільки всі ці законопроекти, за виключенням законопроекту № 7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації», який пройшов перше читання ще у квітні 2022 року, никогда не просунулись в розыск, немає сенсус следи их анализа, бо невідомо, чи вони взагалі розглянути ВРУ.
Авторы законопроекта № 7198, як и КМУ, також припускаються помилки, когда необходимо понять, и заміть «выдшкодування» шкоди намагаються «компенсувати», за шо пересмотр був розкритиков Головным юридическим управлением Апарату Верховной Рады України в уважении, доповідних: «. .визначена заключением концепта фактически передбачає застосування інституту відшкодування шкоди, оперы поняттям "компенсация", що не узгоджується із загальними засадами ЦК України стосовно цих питань (певні зміни слід було б до ЦК України). Відтак, наведене положення надзору, дозволяючи інше, ніж це передбачено ЦК України, право регулированія, порушу концептуальні положення гражданского законодавства».
Этот проект, хох и пройшов перше читання в Верховной Раде, может стать недобросовестным и потреблять дооплату. Протеным вже натренированный механизм відшкодування шкоди, завданної внаслідок агресії ВР.
Необхидно зауважити, что Україна не перша країна, яко постраждала внаслідок агрії въ инших державъ, чи конфіктів, якъ их називай (израїльсько-палестинский конфликт, иракско-кувейтський, индонезійсько-нидерландский).
Відповідно, є вже напрацьований досвід різних країн щодо компенсації шкоди, є міжнародні рішення з цього приводу, наприклад, окрема резолюція ООН A/RES/60/147 від 21 березня 2006 року, якою розглянуто питання надання жертвам конфлікту необхідної допомоги у вигляді реституції, компенсації , реабилитация и удовлетворение.
По состоянию на 14 сентября 2022 г. Генеральная ассамблея Украины ООН приняла резолюцию «Защита завещания правового обеспечения и говорит о репарацій у свіязку с агресією проти України», а также резолюція такіж незначащій механизм відшкодуання шкоди, необъявленное прошение.
Заявою заступницей Министра юстиции Украины Ирини Мудрой, как опубликовано на сайте Минюсту : «Украина працюних над створенням единственных народных міжних инструівів: Міжнародного Компенсаційногохан Меізму і Трибуналу залочинъ України. Компенсационный механізм будет создан відповідно до міжнародного права и застосовуватиметься и регулировать міжнародным правом – договором чи іншим міжнонародно-правовым инструментом».
Проте, незважаючи на відсутність чіткого механізму, українці не сидят, склавши руки, и активно намагаються отстаивати свои права, позиваючись в РФ в украинских судах, а суди, в свою чергу, позови удовлетворяют..
Так, 19 грудня 2022 року Верховный суд Черкасской области у справки № 925/903/22 стягнув с державы Російська Федерация на корість , завдано збройною агресією 24 лютого 2022 року.
При винесенні рішення суд не застосував судовий імунітет Російської Федерації з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, пославшись на цілий ряд рішень Верховного суду, в тому числі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 ( п. 49), яка поддержала правовых висновок, вынесенных у постановления от 14.04.2022 в справке № 308/9708/19 коллегии судов Третьей судовой палаты Касационного гражданского суда, стосовно того, суд РФ, смотрено України, роззначаю справку, відповіда України главное право ігнорувати иммунітет цієї країни и розгляди справки про відшкодування шкоди, завданій фізичній особі в результате збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї иноземної країни.
Великая Палата Верховного Суда у своей постановления от 12.05.2022 по решению № 635/6172/17 (п. 50) вышла в висновку, шо Российская Федерация как держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції до закони и звича війни на сухую : Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 года року несe відповідальність за порушення захисту права гражданского населення. Відскодування материальной и моральної шкоди, заподіяної внаслидок тимчасової окупації державы Україна, юридичним особам, ад громським об`єднанням, громадянам України, иноземцам та особам без громадянства,
В справі № 925/903/22 хоча б докази якісь були, а ось Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі 216/3972/22 пішов далі, та своїм рішенням від 7 листопада 2022 року стягнув з Російської Федерації на користь позивача відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок експропріацією Російської Федерації природних ресурсів українського народу під час незаконної збройної агресії проти України в розмірі 24583718,34 грн та моральної шкоди в розмирі 1259300 грн, а всего 25843018,34 грн (двадцять п`ять миллионов вісімсот сорок три тисячи вісімнадцять гривень тридцять чотіри копійки).
При этом, в назначенном суду назначено, що : «Діями из боку РФ було порушено гарантоване ст. 13 Конституции Украины права позивача на природные ресурсы. “Акціонери” України, якими є український народ, тобто громадяни України понесли збитків у сумі 12 трильйона 400 мільярдів доларів США, що на кожного громадянина України припадає 672 421,18 доларів США, якщо брати за розрахунок чисельність громадян України в загальній кількості 18440 823 людини , враховую динамику виробництва поддерживает хліба населенням України за 2020 рік, без врахування населення и тимчасово окупаний территорий, как за час окупації в добровільному порядку набули громадянства РФ». Як бачимо, суд і кількість населення зміг порахувати, и, безъ будь-якихъ специалистов та механізмів, розрахувати розмір шкоди позивачу.
Опросник рожден у справки № 925/903/22 набрало законной силы, теоретически кожен громадянин України можe претендувати на 25 миллионів відшкодування майновії шкоди, завданів внаслідок експроприацією Російської Федерацій українких природных ресурсов. Цикаво прослідкувати розвиток подій за цим рішенням, и чи буде воно фактично коли-небудь виконано.
Подсумовую сказане, можно прислать, що вже протягом 2023 року механізм відшкодування шкоди, завданї внаслідок агресії РФ, буде створений.
Питання, коли саме в буде творений, чи буде в читках, и таким образом, що дійсно зможе покрити спричинену шкоду в повному розмірі, та чи знайдуться кошти для його віконання.
