Комментарий руководителя бюро Елены Прядко 5 каналу о праве приватизации земельных участков
Як всім відомо, кожен має право на приватизацію землі в межах, встановлених законом, але чи всі скористались цим правом?
Як показує практика, найчастіше правом приватизації земельних ділянок скористувались ті особи, які вже користувались фактично на інших підставах земельними ділянками різного призначення, на яких були розташовані будинки, дачі, гаражі, тощо. Інші громадяни часто неправильно розуміють ці норми закону та навіть не намагаються реалізувати своє право. Отже, що всі мають право, але не всі його використовують.
В сюжеті 5 телеканалу, де експертом виступила керівник адвокатського бюро Олена Прядко, як раз мова йде про цю проблему.
Для початку, пропоную розібратись, хто має право на безоплатне отримання земельних ділянок та у яких розмірах.
Приватизувати земельну ділянку мають право лише громадяни України.
При цьому, кожен громадянин може приватизувати декілька земельних ділянок з різним цільовим призначенням.
Розмір земельних ділянок, які можна приватизувати, встановлений статтею 121 Земельного кодексу України, зокрема, для будівництва жилого будинку – не більше 0,10 га в місті, в селищі не більше 0,15 га, а в селі вже можна розраховувати на 0,25 га.
Сам порядок приватизації земельної ділянки визначений у статті 118 Земельного кодексу України.
Спочатку необхідно подати відповідну заяву до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, повноваження яких зазначені в статті 122 Земельного кодексу України. Рекомендую мати в себе один примірник заяви, на якому мають поставити відмітку про її прийняття.
На підставі цієї заяви зазначені органи мають в місячний строк прийняти рішення щодо приватизації земельної ділянки на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або відмовляє.
Законом встановлено, що підставою для відмови є лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Якщо в місячний строк немає рішення щодо заяви, то можна і без наявності такого рішення йти замовляти відповідний проект землеустрою, але необхідно про це письмово повідомити той орган, куди була подана заява.
Наступний етап – погодження проекту землеустрою. Як правило, це роблять ті організації, які розробляють проект. Сам порядок погодження встановлений статтею 186-1 Земельного кодексу.
Коли ці етапи будуть пройдені, проект необхідно надати тим органам, куди подавалась заява. Вони мають в двотижневий строк прийняти рішення щодо затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність.
Якщо буде отримана відмова, то її можна бути оскаржити до суду.
