Подвійне оподаткування підприємців із зони АТО

Подвійне оподаткування підприємців із зони АТО

21.12.2016 г. ВРУ був прийнятий Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набув чинності 01.01.2017 р.

Звучить дуже гарно, але вразила в цьому «законі» одна норма, яка дискримінує підприємців з зони АТО, які продовжують сплачувати податки в державний бюджет України, фактично застосовуючи до них подвійне оподаткування.



Цитую: «Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 - 17, ст. 112) такі зміни:

38.9. Під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 цього Кодексу.»

Що це означає простою мовою? Те, що такі підприємці сплатять податок двічі, оскільки їх, цих підприємців, ніхто не звільнив від обов’язку сплачувати податки.

Отже, ми маємо цього разу вже податкову дискримінацію.

В цій нормі зазначено, що утримання має здійснюватися незалежно від системи оподаткування, отже, заплатять двічі і платники єдиного податку, і підприємці на загальній системі оподаткування.  

При цьому утримання будуть вестись від всієї суми виплачуваного доходу, без урахування витрат. Проте підприємець на загальній системі оподаткування має платити тільки від «чистого» доходу, тобто від різниці між отриманими грошима та витратами.

Якщо Верховна Рада таким чином вирішила боротись з ухиленням від сплати податків, то в такому випадку вона мала би звільнити таких підприємців від самостійної сплати податків, та передбачити можливість повернення надлишково сплачених податків, внаслідок утримання податку на доходи без урахування витрат, які має кожен підприємець.