Порушення мобілізаційного законодавства: відповідальність, практика та можливості захисту

Питання, пов’язані з дотриманням законодавства про мобілізацію, сьогодні є одними з найпоширеніших у зверненнях до юристів та адвокатів. Причини зрозумілі: поява червоної позначки в застосунку «Резерв+» викликає занепокоєння, а інформація про розшук громадян територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або поліцією змушує багатьох залишатися вдома, навіть без жодних формальних обмежень.

За порушення вимог статей 21 та 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність несуть як посадові особи підприємств, так і фізичні особи — громадяни.
Санкції визначені статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). На практиці найчастіше застосовується частина третя цієї статті — вона встановлює підвищену відповідальність у період дії особливого періоду, що передбачає найбільш суворі штрафи.

Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення ТЦК та СП мають діяти відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Начальник територіального центру зобов’язаний з’ясувати:

• чи справді мало місце адміністративне правопорушення;

• чи доведена вина конкретної особи;

• чи є підстави для адміністративної відповідальності;

• чи існують обставини, що пом’якшують або обтяжують провину;

• чи заподіяно матеріальну шкоду;

• чи можна передати матеріали до громадської організації або трудового колективу;

• та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На практиці ж ці вимоги часто ігноруються, що дає підстави для оскарження дій ТЦК у суді.

Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП, якщо дані про особу вже наявні у державних електронних реєстрах, накладення штрафів за порушення правил військового обліку є неправомірним.
Однак, як показує практика, ТЦК нерідко не враховують цієї норми, тому відстояти свої права можливо лише в судовому порядку.

Порушення мобілізаційного законодавства має низку нюансів, і кожна справа потребує індивідуального підходу.
Юридична підтримка є особливо актуальною для:

• підприємств, які подають документи на бронювання працівників;

• громадян, що мають спірні питання щодо обліку або отримали повістку;

• осіб, які хочуть уникнути необґрунтованого адміністративного стягнення.

Фахова правова допомога дозволяє вирішити такі питання без доведення справи до суду, або ж — підготувати ефективну лінію захисту у разі судового розгляду.