З 2022 року громадяни України та деяких інших країн можуть отримувати
тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. Проте з липня 2025 року набули
чинності нові правила, які обмежують можливість тимчасового захисту
більш ніж в одній країні ЄС.
Ці положення закріплені у Рішенні Ради ЄС (EU) 2025/1460 від 15 липня 2025 року, яке набуло чинності з 13.08.2025 року.
✅ Основні положення рішення 2025/1460
1. Лише одна країна для тимчасового захисту
"Оскільки
особа може користуватися правами, що надаються тимчасовим захистом,
тільки в одній державі-члені одночасно, держави-члени повинні відхиляти
заявки на отримання посвідки на проживання, якщо очевидно, що відповідна
особа вже отримала такий дозвіл на проживання в іншій державі-члені."
• Ви можете отримати тимчасовий захист лише в одній країні ЄС.
• Повторна подача в іншій країні неможлива - навіть якщо ви поїхали з першої країни або відмовилися від ВНЖ там.
________________________________________
Пункт (7) документа зобов'язує країни ЄС:
«Регулярно
завантажувати точні та актуальні дані до Платформи реєстрації
тимчасового захисту (TPR-Platform), включаючи дані про неактивні
реєстрації, для забезпечення оперативного контролю та узгодженого
адміністрування.»
📌 Що це означає для заявників:
• Будь-яка інша країна при спробі повторної подачі побачить ваш попередній статус, навіть якщо ви більше не живете у першій країні.
________________________________________
3. Відмова від ВНЖ у першій країні не дає права на подання до іншої
Рішення
прямо вказує, що відмова від статусу тимчасового захисту не обнулює
дані в системі та не дає права подати документи в іншій країні:
(обґрунтовано положеннями (4) та (7))
• Навіть якщо ви здали документи в одній країні, потім відмовилися від статусу та переїхали, це не дає права на повторне подання в новій державі.
________________________________________
⚖ Можливість оскарження
Якщо
вам відмовили у видачі тимчасового захисту на підставі вищевказаних
правил, ви маєте право оскаржити це рішення в адміністративному або
судовому порядку.
• Процедура оскарження може бути тривалою та дорогою.
• У більшості випадків витрати лягають на самого заявника.
Нижче переклад рішення на українську мову:
РІШЕННЯ (ЄС) 2025/1460 РАДА ЄСвід 15 липня 2025 року
про продовження тимчасового захисту, запровадженого Рішенням (ЄС) 2022/382
РАДА ЄС,
ґрунтуючись на Договорі про функціонування Європейського Союзу,
ґрунтуючись на Директиві 2001/55/ЄС Ради від 20 липня 2001 року про мінімальні норми надання тимчасового захисту у разі масового напливу біженців та заходи щодо забезпечення збалансованого розподілу навантаження на держави-члени, пов'язані з прийомом цих людей та наслідками цього прийому, зокрема, на статтю 2 .
на пропозицію Європейської Комісії,
з урахуванням таких обставин:
1. 4 березня 2022 року Рада ухвалила Рішення (ЄС) 2022/382 про визнання масового напливу біженців з України та запровадження тимчасового захисту.
2. Відповідно до статті 4 пункту 1 Директиви 2001/55/ЄС тимчасовий захист діяв спочатку один рік до 4 березня 2023 року, а потім автоматично продовжився на рік до 4 березня 2024 року.
3. 19 жовтня 2023 року Рада ухвалила Рішення (ЄС) 2023/2409 про продовження тимчасового захисту, введеного рішенням (ЄС) 2022/382, до 4 березня 2025 року. 11 червня 2024 року Рада ухвалила рішення (ЄС) 2024/1836 про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
4. Оскільки людина не може одночасно користуватися правами тимчасового захисту в кількох країнах ЄС, держави-члени повинні відхиляти заявки на отримання тимчасового посвідки на проживання, подані на підставі статті 8, пункт 1 Директиви 2001/55/ЄС, якщо очевидно, що ця особа вже отримала дозвіл на проживання в іншій країні ЄС.
5. У зв'язку з активацією тимчасового захисту держави-члени погодилися не застосовувати статтю 11 Директиви 2001/55/ЄС до осіб, які отримали тимчасовий захист в одній країні ЄС, якщо вони незаконно перемістилися до іншої країни.
6. Таким чином, ніщо не повинно тлумачитися як зобов'язання для держави-члена видати тимчасовий дозвіл на проживання особі, яка вже отримала її в іншій державі-члені.
7. Для забезпечення точних та актуальних даних для оперативного управління та моніторингу держави-члени повинні регулярно завантажувати точну інформацію на платформу реєстрації тимчасового захисту.
8. Наразі майже 4,3 мільйона українських біженців отримують тимчасовий захист у ЄС. Очікується, що кількість біженців не знизиться, доки триває війна в Україні.
9. Через нестабільну ситуацію в Україні та можливе збільшення кількості біженців, необхідно продовжувати надання тимчасового захисту для запобігання перевантаженню національних систем притулку.
10. У зв'язку з продовженням конфлікту в Україні продовження тимчасового захисту до 4 березня 2027 року необхідне для забезпечення захисту та доступу до прав для тих, хто потребує захисту.
11. Причини надання тимчасового захисту залишаються актуальними, і вона продовжується до 4 березня 2027 року для громадян України, зазначених у рішенні (ЄС) 2022/382.
12. Це рішення відповідає основним правам та принципам, закріпленим у Хартії основних прав Європейського Союзу.
13. Рада підтверджує свою відданість підтримці України та її народу.
14. Ірландія зобов'язана застосовувати Директиву 2001/55/ЄС та бере участь у прийнятті цього рішення.
15. Данія не бере участь у прийнятті цього рішення та не зобов'язана його виконувати.
ПОСТАНОВИВ:
Стаття 1
Тимчасовий захист, наданий громадянам України згідно зі статтею 2 рішення (ЄС) 2022/382, та продовжений рішеннями (ЄС) 2023/2409 та (ЄС) 2024/1836, продовжується на один рік, до 4 березня 2027 року.
Стаття 2
Це рішення набирає чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі Європейського Союзу.
________________________________________
Основні моменти:
• Заборона багаторазових заявок на захист: Принцип, згідно з яким людина не може одночасно мати тимчасовий захист у кількох країнах ЄС.
• Очікуване продовження конфліктної ситуації: Це рішення
зумовлене тривалою гуманітарною ситуацією в Україні та необхідністю
подальшої підтримки статусу біженців.
